Аромати тевтонців

Якщо не шукати чорного кота у чорній кімнаті, де немає чорного кота, німецькі парфуми мають шанс сподобатися. Кельнську воду та її варіації знають всі, а дехто у 90-х любив аромати від модного Дому Escada - добротно скроєні, з продуманою кількістю зелені, коли модна зелень, і солодких квітів, коли на часі саме вони. Я тримаю у руках коробку з семплами німецького нішевого Дому Lengling, заснованого Урсулою та крістіаном Ленглінгами у Мюнхені два роки тому, і сподіваюся на приємну зустріч. Сім ароматів об'єднує концпеція дуальності і ідеї Інь-Янь, саме тому парфумери відкинули стандартну пірамідальну структуру композиції, а пропонують задвоєну. За їхнім задумом, аромати мають зіштовхуватися і утворювати Наднову. Якщо ви знаєте, що таке Мюнхен і уклад життя баварців, то зрозумієте простоту та німецьку елегантність цих парфумів. Таємниці, страждання, спокуса, спокута, знемога і перемога - це не до них. Все спокійно, врівноважено і не зачепить випадкового попутника-алергіка у лаунжі бізнес-класу.

EL PASAJERO поділяється на дві основи, що їх виробник назвав "діамантом" (leng) та "шовковистою магнолією" (ling). За коштовне каміння відповідатимуть Fucus Absolute, Amber, Hedione, Galbanum, а за Магнолію - власне Magnolia, Vanilla, Osmanthus Absolute, Benzoin. По суті квітковий аромат, що нагадує щось з асортименту буремних 90-х. Гострий на початку SKRIK я би занесла у список фужерів через його трав'янистий старт. LENG-нота - "світлий кедр" і складається вона з Iso-е-super, Hedione, Petitgrain, сандалового дерева, а ling, що зветься "чиста ваніль", з ванілі, лаванди з Граса, мускусу і бобів тонка.

ACQUA TEMPESTA мій улюбленець - це дим, дим над водою! Не знаю, як можна досягти цього ефекту, сполучивши ті leng ("Небезпечний дим") - марихуану, ладан, гаїтянський ветивер та кедр, а також ling ("Свіжа вода") - акватичні ноти, гедион, перцеву м'яту і елемі, - але він є протягом довгого часу. Аплодую довершеному аромату. Не впевнена, чи купила би флакон, але пахнути так пізнього вечора серед літа у місті точно не відмовлюся.

А ось дещо на тему не гумбертів і їхніх німфеток, а місіс Робінсон та випускників коледжа. IN BETWEEN, тобто між Юністю (leng) та зрілістю (ling). Аромат юності, і досвідчені це знають напевне, не має нічого спільного з росою на трояндових пуп'янках, бездоганною чистотою накрохмалених простирадел і лавандовим милом. Ось і тут його грають пачулі, мускус, ваніль і палісандр, а Зрілість показана як поєднання жасмину самбак, фіалки, конвалій та персика.

Наступний аромат, EISBACH, у перші хвилини виразно нагадує запах роллів у хорошому японському ресторані. Пряний, трав'яний, лаванда, зелений чай та м'ята домінують. Що за ребус пропонує парфумер? На його думку, leng - "шипуча енергія", а ling - "мудрість і гармонія". У сумі отримуємо ресторан. Але, виявляється, ми не дійшли до нього рівно крок, бо наступним ароматом у коробці виявився À LA CARTE. Оглядаючи нішеві італійські парфуми, я зазначала, що кожен нішевий дім нині мусить збудуватии церкву і відкрити кондитерську. Німці не відстають і пропонують скуштувати цікавий аромат, де leng - "фатальний уд", а ling, що зіштовхується з ним, - "солодощі". В цілому я би описала його як гіркувато-солодкий мікс фісташкових горішків, ірисок, рожевого перцю і ванілі, з легким відтінком сандалу, бобів тонка і надлегким - удової деревини. Здається, остання додана просто для того, аби підкреслити запах горіха.

І знову японська назва - SEKUSHI. Leng-складова називається "шкіра" - але заявленої ноти шкіри я не відчуваю; також там є землянисті пачулі, крапелька ладану і дві - мускусу. А ling - "Фруктовий цукор". Парфумер поклав туди малину, абрикос, конвалію і цукрову вату. Як вам?..

Ґоґ, Маґо́ґ і Arte Profumi. Новорічний огляд ніші, частина Третя

Прекрасна пам'ять і життєві можливості одного разу можуть зіграти злий жарт: усі парфуми видаватимуться давно знайомими, схожими один на одного як Ґоґ і Маґо́ґ - голова обертом, невидимі списи вже готові настромити її і урочисто пронести крізь шаленіючий натовп у димі мирра, ладану, уду та спалених троянд. Тим цінніші випадкові і вже такі рідкісні закоханості. Тому збираємося у подорож, викидаємо з валізи спогади, тіні і скелетів, відкриваємо чуття для чогось незвіданого, того, чого чекаєш роками у коконі, ризикуючи так ніколи і не перетворитися на метелика.

Сьогоднішній вечір присвяуємо італійському нішевому Дому Arte Profumi із штаб-квартирою у Римі. У його доробку 18 парфумів - розберемо по кістках 10 з них і першим буде Harem Soiree. Мої думки крутилися навколо близькосхідної стилістики цілий день, бо я вирішувала долю надзвичайно ошатної сукні від лондонського дизайнера Alice Temperley, з мереживними рукавами і фалдами, з шовку кольору фуксії. "У такому тільки розгулювати османськими садами!", - сказала моя подруга, порадивши не продавати його. Я нанесла краплю парфуму і замість букета отримала багаття з дамаських троянд. Ці троянди спалені вщент. Але за кілька хвилин аромат видає інший свій відтінок - смолянистий, амбровий, і вимагає хутра і катань на санях.

Зими не хотілося і я вирішила перенестися у Середземномор'я. Хоча ми вже знаємо, що моря пахнуть по-різному, я очікувала прохолоди, солі і мінімум прянощів. A`Mare одразу вдарив в ніс сполукою, яку я страшенно не люблю у парфумах - важкувату мускусно-пряну і солону, від неї паморочиться у голові. Колись я стикнулася з такою під час своїх зимових медитацій у львівському парфумерному магазинчику. Це були Sparkling Gai Mattiolo у флаконі, що нагадував високий келих шампанського. Майте на увазі, що це тільки моє суб'єктивне враження, що може не мати нічого спільного з реальним станом речей чи задумом парфумера, бо у нас різне минуле і вечеря на столі.

Sucre Noir приваблює грою слів, прихованою у назві - ніби і Чорний Цукор на споді, але sucre відлунює sacre, і виходить Святий Цукор, Чорний. Звісно, солодкий, тягучий, як чорна патока, абсолютно гурманський. Шанувальникам ванілі має сподобатися. Бум на кондитерську парфумерію триває.

На Velvet Rouge можна ворожити, але це добра міцна кава з перцем, тож віщувань чекайте найнепередбачуваніших. Парфумер присмачив її також какао, мандариновою цедрою, ветивером і мускатним горіхом. Духмяна гуща довго супроводжуватиме вас! Асоціацій з червоним оксамитом, звісно, ніяких; з таким самим успіхом аромат можна було б назвати Шоколадним атласом чи Теракотовим єдвабом. Але він театральний, оперний, і звучить натурально - схоже на те, що використовувалися виключно природні компоненти.

O-Furo примітний надзвичайно довгою нотою японського мандарина юзу. Навіть коли у гру вступають інші цитрусові та жасмин, юзу продовжує нагадувати про себе.

Fumoir - аромат з тих, які люди довго не наважуються купити, ходять-ходять, обирають то перчену каву, то зацукровані квіти, а потім знову йдуть до парфумів, що розбурхують не надто приємні відчуття: глибокі подряпини, смердючі лікарські мазі, тютюн для старої люльки, лісопилка, пальто з грубої шкіри. Мисткині люблять таке носити на людях, хоча насправді удома можуть обійматися з рожевим плюшевим бегемотиком. Справді брутальний.

Mitti теж не з ніжних, але легший набагато. Густий ліс пачулі. До певного моменту я була впевнена, що це моноаромат, але потім з'явилася якась непевна квітковість і виразний мускус. Secret теж небагатий на кількість нот - пригадалося жасминове, а ще яблучне мило, таке популярне у 90-х. Я не прихильник фруктової групи ароматів, і між улюбленим стиглим персиком та блідо-зеленими квітами винограду оберу останнє, але знаю, що едемський плід у парфумерному вираженні люблять тисячі тисяч, тож повний вперед таким.

Кожен нішевий парфумерний дім має свою церкву і Arte Profumi не вбереглися від спокуси збудувати свою. Ecclesiae стоїть на фундаменті з деревини елемі, просотаної ладанним димом, санталом і гіркуватим ветивером. Скромна вийшла церковця, ніби і не римська зовсім, а десь там далеко у іспанському селі.

А Bohemien очевидно створювався на боротьбі протилежностей: початок схожий на аромат розтертої садової петрушки, що швидко змінюється холодною м'ятною нотою, цитрусовою шкірочкою, хвойною деревиною, аж поки над усим цим авангардом не починає панувати полин.

Світ ловив нас.

Новорічний огляд ніші. V Canto

Як у справжній казці, напередодні новорічних свят, одна прекрасна фея подарувала мені пакунок з мініатюрами майже всіх парфумів Дому V Canto (ніс творив той самий, що працює на Tiziana Terenzi, себто Паоло Теренці). Отже, у перший тихий вечір я мала змогу оцінити ті творіння з інтригуючими іменами. Італійці як відомо католики, і виявляють релігійну шанобливість до всього прекрасного. Подивимося, наскільки прекрасною виявиться наша подорож!

Зрозуміло, що першою я відкрила Mea Culpa. Ця culpa - massima. І я ставила на свою кохану Superbia, але помилилася. Не Гординя, не Перелюб і не Грошолюбство. Початок пахне стародавньою деревиною і віє підвальним мороком з ордою мишей. Мене трохи спантеличив компонент chest of memories, вказаний парфумером. Але ми вже знаємо, що цей самий маестро ще той веселун і стверджує, що в деяких його парфумах є водень, камінний порох, червона земля та інші чудернацькі антипарфумерні штуки. Можу порадити аромат шанувальникам ладану та навколоарабських парфумів Сержа Лютенса. Буде над чим подумати.

Irae пряний, смолянистий, без солодкості на всіх етапах розкриття і... не запам'ятовується більше нічим. Хоча мав би названий Гнівом парфум закарбуватися у свідомості чи хоча б сколихнути свідомість якоюсь особливою гіркою нотою. Ні.

Cor Gentile солодкавий, пачулієвий і перцевий аромат. A gentle fragrance for gentle souls, - пише нам лукавий виробник. Ближче до своєї серцевини він розкривається нотами санталу, ванілі і гвоздик. А улюбленцем моїм став Amans, хоча спочатку нагадав мені початок 2000-х з його недорогими парфумами мережевих компаній, чиї всюдисущі консультанти бігали містом з кольоровими каталогами з запашними сторінками - потреш таку, і проявляється якийсь аромат. І от якраз запах свіжого паперу та терпких квіток був у старті Amans. Але це навіть симпатично і звісно ж, не сміховинно дешево. Цитрусові ноти у ньому звучать злагоджено, а трави та синтетична нота морського бризу (ніяких динь та огірків!) завершують його.

Magnificat сильніший, солодший, доросліший. Трояндова вода і санталові свічки посилюються ваніллю і ладаном. Ще один аромат на поталу моді на все східне. Наприкінці знову мені набридає запах мастики для паркета, який так любить мсьє Лютенс.

Mirabile із тих, якими не соромно напарфумитися, коли виходиш у світ. Справді цікавий, отруйно-кондитерський. На початку солод, ваніль та опопанакс, а останній відповідає за таку собі димність і скріплений алкогольною нотою рому. А далі будуть троянди і лаванда. Парфумер у гонитві за нашим подивом вказує у піраміді аромата молоко, але ми уже дорослі, пропускаємо, читаємо далі: абсолю ванілі, пачулі, біб тонка та мускус.

Відкриваємо Alibi. Я якраз дивлюся серіал "Вініл", де головний герой, власник студії звукозапису, підозрюється у непередумисному вбивстві, переживає багато неприємностей під рок-музику 70-х, а потім, оговтавшись, створює ще одну студію і називає її так само, як ці парфуми. Своєрідний аромат, безперечно нішевий. Пахне нетутешніми деревами, мандарином, ропою і травами, серед яких головний висушений і вигорілий на сонці ветивер. Нота шкіри нагадує лікарняну мазь, але цей хід влучний і доречний. Завершення мускусне і пачулієве - саме таке любили хіпі 70-х. А що до Паоло, то він взагалі не шкодує ані ладану, ані пачулі для своїх ароматів.

У анотації до Mastin написано, що це - для сильних духом вершителів власної долі. Цілком можливо, адже задіяні у бізнесі жінки часто обирають парфуми з домінантою уду, кореня іриса та амбри. Компоненти розкриваються гармонійно, той самий уд та агарове дерево не випинаються з букета троянд та жасмину. І дерево, багато різноманітного світлого дерева.

Я була небагатослівною, зате відвертою. Втім, хтось може дорікнути, що треба прожити із ароматом певний відтинок часу, довжиною не менше ніж тиждень, а потім вже писати про враження. Але прекрасних парфумів так багато і так мало з них, - просто лічені одиниці! - змушують серце битися частіше.

Новорічний огляд нішевих парфумів. Частина Перша

Зазвичай я пишу у цьому блозі українською, а ще один раз переклала власний текст на англійську мову. Але цього разу даю посилання на мій блог на сайті "Радио Вести", де історія писана мовою російською на прохання великих шанувальників моїх експериментів із ароматами та тілом. Він буде цікавий тим, хто небайдужий до ніші та парфумерного дому Тіціана Теренці. http://radio.vesti-ukr.com/blogs/perfumeblog/36070-samyj-aromatnyj-prazdnik.html