Шматок дикого узбережжя Чорного моря здавався чимось нереальним після року життя у лабетах мегаполіса. Теплий пісок кольору платини і крики ненажерливих мартинів - це майже нірвана. А якщо додати запахи степу, над яким не встигла поглумитися всюди(с)суща цивілізація... Я не впевнена, чи пізнають мої нащадки аромат диких степових гвоздик, кермеку і Elaeagnus commutata... Але я не про шмарклірику. Я про парфуми, як завжди, звісно. Збираючи валізу, подумалося: "Що би взяти з численної колекції?" - і кинула флакончики з Eau des Merveilles Hermes, Fleur de Narciss L'Artisan Parfumeur, Ofresia Dyptyque, Stephen Johnes Millinery Comme des Garcons (то вам не жарти - аромат фіалки, на яку гепнувся метеорит!), Fourreau Noir Serge Lutens. Мені уявлялося, яким чудовим буде післясмак нарцисів на шкірі після солоної води. Як чудово вібруватиме орієнтальний "Чорний Футляр" розжареної південної ночі, на балконі вілли (ненавиджу слово "дача"), з якого зорі здаються такими близькими-близькими, що можна вхопити їх просто з неба, а дрібка матіоли під вікнами розносить пахощі на весь Всесвіт. Я йшла до сліпучо-бірюзового моря у білому, напахчена "Чарівною Водою" Ерме, і очікувала, що над водяною гладінню ось-ось гряне алілуйя, сирена підморгне і пірне у глибінь, блиснувши довгим срібним хвостом, і небо почує найпотаємніші мої бажання, але чим скоріше я наближалася, тим більше віддалялися від мене хвилі, птахи і вітер, і залишалася сама спека, одинокість і пронизливі штучні ноти парфуму. Певне я... була зайвою тут, як сільський дурень у ложі опери. Що ж, ось вам ще один спосіб відчути себе дешевим блазнем!
Але я не про парфуми. Я про...
Загадкова мистифікація - коли чекаєш напружено якогось моменту, в думках переживаєш його десятки разів, очікуєш, як він настане і світ наповниться твоїм щастям... От саме щастя чомусь і вислизає від реальності, коли настає цей момент.Ти отримуєш задоволення, відчуваєш радість, переживаєш тріумф. Але ефемерна матерія щастя тікає від тебе за горизонт. Ніби воно може жити тільки в майбутньому або в твоїх мріях. А реальність завжди вносить свої правки і відволікає від почуття щастя безліччю дрібниць. Так що бути щасливим теж треба вчитися. Так само, як і розуміти оперу:)
ОтветитьУдалитьПевно, загадка щастя у тому, що воно може бути лише несподіваним:)
ОтветитьУдалить