Парфуми від Diptyque не розтоплять скрижаніле серце і не влаштують істерику. А понадто ці, L'Eau de Lierre. Вони стримані і належать до прохолодної keep-calm-and-carry-on ароматичної палітри. Та я рада була отримати їх у подарунок на День закоханих. Подарунки під омелою кращі за ті, що кладуть під ялинку, якщо не прив'язані до певних дат. Це не новий аромат - 2006-го року - і відчувається, що "Плющова вода" - lierre у перекладі з французької "плющ" - провісник урбаністичних мускусних парфумів, що через два-три роки чи не повністю захоплять увагу і носи людей. З маленьким натяком на органічність, себто природну натуральність. Композиція аромату складається з нот цикламена, зеленого перцю, мускусу - багато чудового синтетичного мускусу! - плюща (sic!), деревини, палісандру, герані та сірої амбри, так само створеної у найкращих лабораторіях. Уява людська настільки багата, що на парфумерних форумах почало з'являтися: "О, я чувствую тут плющ! Настоящий!", хоча плющ не пахне нічим. Хіба що зірвати кілька його різьблених глянцових листків, швидко порвати на шматочки - розтерти не вийде - увібрати носом гіркуватий зелений аромат... тисячі таких є у природі. І була б це ординарна водиця, якби не та сама нота штучної сірої амбри. Чіпкої амбри! Хвиля аромату розсіюється, тануть примарні цикламени, що у живій природі ледве пахнуть солодкавим пилом, звіюється перцева нота. Палісандрове дерево, виявляється, живе лише на картині, намальованій тушшю. Мускус, стикаючись із шкірою, тихо вібрує майже до кінця життя аромату. Але амбра все ще висить у студеному лютневому повітрі, як piano сі-бемоль другої октави, розвиваючись до межі forte, і потім обриваючись на самісінькій вершині. Добре, цикламени - плід буйної уяви художника. Можливо, ще щось із списку. Але одне - правда.
Холодні сяючі небеса.
Парфуми від Diptyque не розтоплять скрижаніле серце і не влаштують істерику. А понадто ці, L'Eau de Lierre. Вони стримані і належать до прохолодної keep-calm-and-carry-on ароматичної палітри. Та я рада була отримати їх у подарунок на День закоханих. Подарунки під омелою кращі за ті, що кладуть під ялинку, якщо не прив'язані до певних дат. Це не новий аромат - 2006-го року - і відчувається, що "Плющова вода" - lierre у перекладі з французької "плющ" - провісник урбаністичних мускусних парфумів, що через два-три роки чи не повністю захоплять увагу і носи людей. З маленьким натяком на органічність, себто природну натуральність. Композиція аромату складається з нот цикламена, зеленого перцю, мускусу - багато чудового синтетичного мускусу! - плюща (sic!), деревини, палісандру, герані та сірої амбри, так само створеної у найкращих лабораторіях. Уява людська настільки багата, що на парфумерних форумах почало з'являтися: "О, я чувствую тут плющ! Настоящий!", хоча плющ не пахне нічим. Хіба що зірвати кілька його різьблених глянцових листків, швидко порвати на шматочки - розтерти не вийде - увібрати носом гіркуватий зелений аромат... тисячі таких є у природі. І була б це ординарна водиця, якби не та сама нота штучної сірої амбри. Чіпкої амбри! Хвиля аромату розсіюється, тануть примарні цикламени, що у живій природі ледве пахнуть солодкавим пилом, звіюється перцева нота. Палісандрове дерево, виявляється, живе лише на картині, намальованій тушшю. Мускус, стикаючись із шкірою, тихо вібрує майже до кінця життя аромату. Але амбра все ще висить у студеному лютневому повітрі, як piano сі-бемоль другої октави, розвиваючись до межі forte, і потім обриваючись на самісінькій вершині. Добре, цикламени - плід буйної уяви художника. Можливо, ще щось із списку. Але одне - правда.
Холодні сяючі небеса.
Комментариев нет:
Отправить комментарий