Експеримент "Шкіряна троянда"

Травень - благий місяць для ігор у потаємних та публічних садах, його м'якість і період черемхових холодів дають люфт для парфумерного маневрування. Вже скоро вдарить спекою ще одне літо і кілька прекрасних флаконів стоятимуть неторкані аж до сивої осені з її хутрами, замшею та рукавичками. І поки лив весняний дощ, в умі визрів план: поєднати відверто шкіряний аромат і блідо-трояндовий, можливо англійський, бо хто ж іще так на світі так плекає троянди, як не ця нація? Спочатку я чекала, поки на мене осяде хмара Tuscan Leather Tom Ford. Все ж взяти в гру Bandit Piguet було надто ризиковано. Старий, неприступний, дикий парфум... А інші були недостаньо шкіряними або ж яскрава нота шкіри присмачувалася неулюбленим мною удом чи улюбленим ладаном, але про церкву я забуваю з Паски і десь до дня святого Яна. Вибір троянд був не менш складним: в жодному разі вона не може бути ланкомівсько-помадною, солодкою чи болгарською, пишнотілою південною квіткою. Тендітність, напіврозквітлість - якщо йдеться про брутальне тло - цінується набагато більше. Stella Nude вписалася в умови задачі. Я нанесла ці парфуми на зап'ястки та під коліна. Спочатку була шкіра і нічого окрім. Але після того, як моє тіло розтеплило квітковий аромат, витанцювався приємний привид троянди, пошитої з клаптиків лайкової шкіри. Жаль, життя його не було довгим - але ж привиди і не мають можливості залишитися з нами...

Парфуми після війни

У мого покоління не було воєнного досвіду; тепер є. Коли смерті перевалюють за позначку в кілька тисяч, мирне, довоєнне життя здається картонним і ляльковим, ніби хтось смикав за ниточки безглуздих манірних ляльок, змушуючи танцювати і льотати з вечірки на прем'єру, із столиці в столицю, з океанського берега в гори. Воно легковажно пахне коктейлями, кавою, морськими подорожами, помадою, марихуаною та іншими приємними для плоті людської дрібницями. З парфумами L'air du Temps Nina Ricci я познайомилася якраз у мирний час - посеред розжареного спекою мегаполісу. Мадам Ніна створила їх після закінчення Другої світової війни як поклик до життя, коли світ потроху оговтався після втрат і треба було множити живе. Парфумер Francis Fabron змішав для неї ноти гвоздики, фіалок та троянд з коренем іриса, жасмином, іланг-ілангом та анімалістичними акордами, які у цих парфумах звучать, розвіяні квітковим вітром. Синтетична молекула - о, навіть у 40-х роках минулого століття не обходилися без синтетики, тоді модної - завершує ароматичне шаленство. Моя візаві знімає кришталевий стоппер флакона Lalique, прикрашений двома голубами, і запрошує пригоститися. Я допиваю свій пекельний рістретто і кришталь приємно холодить зап'ястки. Стривайте, зупиніть годинники! Це ж букет польових квітів, до яких додали садові і підкинули у повітря... Він завис там і віддає свої тонкі нетутешні у сенсі часу пахощі. Прекрасно, але я не можу це носити. Унікально збережний екземпляр парфумів. І цей аромат - не я...

Сьогодні погляд вихоплює у натовпі людей, чий одяг прикрашений маками - навіть монструозна статуя "Родіни-Матері" над берегом Дніпра має на голові велетенський вінок з маковинням. Я люблю ці квіти безвідносно дат і символів - на тонкому, мов нитка стеблі, - червона крапелька, яка згодом розгортається у пишну вогнисту спідницю - вічний подвиг квітки! Колись Кензо випускав парфуми у довгастих флаконах, прикрашених маками - солодкі, приязні. У піраміді аромата вказано і ноту маку, але ж ясно - маки, попри свою вогнисту красу, не пахнуть нічим, ну хіба трохи пилком. І я розумію, що війна закінчиться, коли я вдихну такий само прекрасний повітряний квітковий аромат, умиротворений у своїй пишноті, живий. Той, з яким хочеться жити на повну силу. Вбирати в легені весну.

Зелений паззл

Більша частина весни минула. Вальпургієва ніч запам'ятається зеленню, пахощами квітів вишень і яблунь, першими дикими конваліями та лісовими травами, що почали набирати силу і досягнуть свого піку на святого Яна. На противагу минулим рокам, коли у період пробудження і розквіту хотілося то ванільових туманів, то східних чи фруктових ароматів, початок весни супроводжувала Eau de Lierre Diptyque, згодом, коли пробивалася перша трава та набухли бруньки - Chanel #19 у різних концентраціях та вікових категоріях, одного разу це навіть була Nina 1987 Nina Ricci, а нині - Halloway Parfums de Marly. Останній обіцяє море і вітер, радість і терпкість буття. Зелень домінувала, навіть владарювала - і це правильно. Можна скільки завгодно - а іноді треба - бавитися - але ігнорувати Початок Життя неможливо. Лише дурні борються зі стихією, особливо, коли вона прекрасна, чи не вперше за багато років така прекрасна...