пятница, 8 мая 2015 г.

Парфуми після війни

У мого покоління не було воєнного досвіду; тепер є. Коли смерті перевалюють за позначку в кілька тисяч, мирне, довоєнне життя здається картонним і ляльковим, ніби хтось смикав за ниточки безглуздих манірних ляльок, змушуючи танцювати і льотати з вечірки на прем'єру, із столиці в столицю, з океанського берега в гори. Воно легковажно пахне коктейлями, кавою, морськими подорожами, помадою, марихуаною та іншими приємними для плоті людської дрібницями. З парфумами L'air du Temps Nina Ricci я познайомилася якраз у мирний час - посеред розжареного спекою мегаполісу. Мадам Ніна створила їх після закінчення Другої світової війни як поклик до життя, коли світ потроху оговтався після втрат і треба було множити живе. Парфумер Francis Fabron змішав для неї ноти гвоздики, фіалок та троянд з коренем іриса, жасмином, іланг-ілангом та анімалістичними акордами, які у цих парфумах звучать, розвіяні квітковим вітром. Синтетична молекула - о, навіть у 40-х роках минулого століття не обходилися без синтетики, тоді модної - завершує ароматичне шаленство. Моя візаві знімає кришталевий стоппер флакона Lalique, прикрашений двома голубами, і запрошує пригоститися. Я допиваю свій пекельний рістретто і кришталь приємно холодить зап'ястки. Стривайте, зупиніть годинники! Це ж букет польових квітів, до яких додали садові і підкинули у повітря... Він завис там і віддає свої тонкі нетутешні у сенсі часу пахощі. Прекрасно, але я не можу це носити. Унікально збережний екземпляр парфумів. І цей аромат - не я...
Сьогодні погляд вихоплює у натовпі людей, чий одяг прикрашений маками - навіть монструозна статуя "Родіни-Матері" над берегом Дніпра має на голові велетенський вінок з маковинням. Я люблю ці квіти безвідносно дат і символів - на тонкому, мов нитка стеблі, - червона крапелька, яка згодом розгортається у пишну вогнисту спідницю - вічний подвиг квітки! Колись Кензо випускав парфуми у довгастих флаконах, прикрашених маками - солодкі, приязні. У піраміді аромата вказано і ноту маку, але ж ясно - маки, попри свою вогнисту красу, не пахнуть нічим, ну хіба трохи пилком. І я розумію, що війна закінчиться, коли я вдихну такий само прекрасний повітряний квітковий аромат, умиротворений у своїй пишноті, живий. Той, з яким хочеться жити на повну силу. Вбирати в легені весну.

Комментариев нет:

Отправить комментарий