Інші голоси, інші кімнати. Dear Rose original collection "Perfume Voices"

Мого веймаранера Дафну парфуми цікавлять так само, як і інші запахи світу цього. Лягаві - найкращі "носи" серед родини собачих. Втім, ніхто з моїх знайомих не дивується - колекціонер парфумерії не міг би завести іншу собаку. Дафна досить-таки рівно реагує на будь-які мої парфуми, за винятком нішевих. Доля бути покусаними не оминула коробку з набором Dear Rose "Perfume Voices". Повернувшись з роботи, я знайшла розпатрану оріджінал колекшн біля її місця відпочинку. Зважаючи на візерунки від зубів на кришках, Дафна не поспішаючи насолоджувалася ароматами. Всіма пятьма. Особливо їй сподобалися I love my man - як і моєму чоловікові.

Ружа, троянда - не найулюбленіший мій компонент у парфумерії, і якби не втрутився Його Величність Випадок, пройшла би повз, а може і пробігла, як чорт від ладану (ще один не найулюбленіший компонент). "Люба троянда" задумана, щоби показати інваріантність цієї квітки у нішевих ароматах. Наразі головний парфумер марки - Фабріс Пелегрін, чиєму носові належать такі визначні твори, як Safanad Parfums de Marly, Do Son i Eau Duelle Dyptique, Esteban Tonka, а також з десяток ароматів для Оріфлейм (до слова, Кріс Шелдрейк працював на Ейвон). Деякі колекціонери вважають її королевою фланкерів, але звісно, це неелегантний снобізм.

Я не можу назвати I lоve my man неординарними і шикарними у дусі старої Франції - це сучасний букет, ніби його складали флористи з одного з таких, знаєте, невеличких, але модних магазинчиків у центрі міста, які завше пакують квіти у цупкий непрозорий папір. Солодкість ванілі і тонка-бобів - перше, що вимальовується після розпилення. Троянди - червоні і дрібні, свіжі, червневі. З такими парфумами добре, навіть коли Купідон - це просто назва дешевої кав'ярні, у якій вам призначив ділову зустріч відомий письменник. Sympathy for the Sun я моментально асоціювала з Sympathy for the Devil Rolling Stones і спробувала другим. Світла, суха, несолодка композиція, жасмин та ранок, день чудовий. У пірамідці є півонія, але я не здатна вловити навіть натяк на неї, хоча дуже ціную цю квітку. A Capella - темний варіант попереднього парфуму. Загущений трояндовим варенням, він має більш виразне та вечірнє звучання. Я чекала на багатоголосся компонентів або григоріанський хорал троянд, та це мінімалістична композиція. А капелла співає розтерта з замінником цукру червона дрібна ружа, і це не погано. La Favorite - важковаговик цієї парфумерно-голосової колекції. Найдовший шлейф і добре визвучена агаровим деревом троянда. Так пахнуть старі коштовні скрипки. Фабріс стверджує, що поклала туди рожевий перець та шафран - це так. Інша деревна нота утримує баланс. Якщо хтось ніяк не зважиться підійти до аттарів, можна почати з Фаворита, що підготує ніс до розширення ольфакторних горизонтів.

Я постійно відкладала на потім після дощичку в четвер Bloody Rose. Ти аналітик, а не ганчірка, - сказала я собі і увійшла в хмару п'ятого парфуму. Більшість знайомих говорить, що цей аромат точно попав у ноти пісні "Where the Wild Roses Grow". Дарма я довго його уникала. Кривава Троянда - найбільш варта уваги, як це завжди буває у випадку з неоднозначними запахами. "And if you love me, protect yourself…" - сказано у передмові до неї. Захищатися доведеться від пудрово-ілангового шлейфу, з якого вряди-годи виникають знову ж-таки темно-червоні троянди. Від ладану все ж не втекти, але його нота маліє з часом, перероджуючись на квітковий попіл.

Невчасні

"Так прийнято". Я ненавиджу цю сентенцію, і хоча не є бунтаркою по життю, постійно порушую усталені норми, звісно, якщо це законно і якщо обидвоє мої дідусі на небесах не червонітимуть за мене. У листопаді, з настанням перших серйозних холодів, п р и й н я т о носити важкі, багаті, пряні, східні,, солодкі парфуми. Словом, ті, що зігрівають та не губляться у ревінні бензинових моторів та -5 за Цельсієм. Інколи я піддаюся загальним настроям, замотуюся у пледи, пашміни та якнайтовстіші кашмірові пуловери, а на усю цю теплінь бризкаю два-три рази з флакона Mira-Bai Chopard, Shalimar чи хоча б Magie Noir, але таке триває недовго. Рука рвучко вихоплює з полиці виразно квітковий соліфлор і - Hello, I love you, - наспівують невидимі моррісони, а просто на київську грязь линуть мімози, півонії, бузок, - уся та ботаніка, що від неї сміється серце, починаючи з березня.

Чим пахтилася я кожного листопада?

- Tresor Lancome пам'ятного 1999-го, мініатюрка, подарована шкільною подружкою. Згодом на пам'ять про наші новорічні пригоди я купуватиму їх знову і знову - Champs Elysees Guerlain, з 2000-го року, тонкі, надзвичайно тендітні парфуми - Guerlinade Guerlain,..фьюїть! 2014-й рік, минулого листопада найбільше хотілося бузку і машину часу - Peoneve Penhaligon's, листопад 2015-го

Звісно, це не весь перелік. Мені згадуються деканти бузкового парфуму від Frederic Malle, конвалії...будьмо чесними - ліси конвалій. І раритетні герленівські Muguet, і Diorissimo у різних концентраціях та віку, від щойнонародженого до поважного. Мушу визнати, що прабабця краща за онуку!.. Знову ж-таки, конвалія від англійців Penhaligon's, мила, хороше несучасна.

Приморожене болото калюж, газ і бензин, закутаний людський тлум - мій Київ зустрічає чергову зиму, яку, кохану, чиновники почали поділяти на опалювальні періоди. А я несу їй півонії.

Півонія назавжди

Історія з півонією схожа на точно такі самі історії з бузком, конвалією та кількома іншими популярними садовими квітами, що їх не здатні піймати парфумери. Обман, обман, скрізь обман! Зазначені у пірамідці аромату, ці квіти продовжують посміхатися у пелюстки, ростучи у садах. Парфумери додають штучні сполуки, що більш-менш вдало імітують тонкий півонієвий запах або змішують кілька натуральних, якщо йдеться про нішеві парфуми. Часто це болгарська троянда, помадна, летка, з, наприклад, терпкуватою сухою нотою ветиверу, присмачена білим мускусом. Або знову вона ж, але змішана з прохолодними деревними нотами - тоді власники багатої уяви розвивають думку про те, що є у світі парфумери, здатні створити парфуми з диких півоній. Тих, знаєте, що ростуть навесні у Криму, маленьких, червоних. Хоча вони... майже не пахнуть. На жаль, люди будують будинки і гігантські потворні гіпермаркети, знищуючи сади, і прийдешні покоління знатимуть хіба аромат півоній, вирощених у теплицях або на полях - промисловим способом. Вони пахнуть слабо, бо є блідою копією своїх пишних прадідів. Я прекрасно знаюся на відтінках ароматів білих, рожевих та червоно-бордових півоній, а також китайських деревоподібних - моя бабуся ірраціонально любила їх та заповнювала ними увесь маленький садок біля дому... На цей день саме Penhaligon's, з типовою для англійців пристрастю до садів і парків, вдалося наблизитися до нашого Граалю. У будь-якому британському посольському садку ви знайдете їх. Peoneve вийшла бордова, опукла, ледь розквітла.

Nougat London Peony Eau de Toilette - побрехенька на тему півоній. Синтетичний квітково-зелений аромат, у якому - нічого від живих квітів. Те саме з L'Occitane Pivoine Flora Eau de Parfum та Eau de toilette. Я навіть очі заплющила, побачивши, як на сайті поважного американського магазину написано, що ці парфуми містять справжній peony extract harvested from the Drôme region of southern France. Льоксітанова півонія - варіація на тему трохи напудрених рожевих весняних квітів, благо - несолодка. На цьому перелік її чеснот завершено. Stella in Two Peony Stella McCartney витанцьовує навколо троянди з перцем, більше нагадуючи розтерті пуп'янки перших червневих розоцвітих, але ніяк не Paeoniaceae! Донька бітла дуже любить троянди, і ця любов просотується у всі її парфумерні ігри. Angel Garden Of Stars - Pivoine Angel Thierry Mugler пахне дорогим квітковим милом. Де там ховаються півонії - підкаже вам фантазія. Мій же аналітичний розум твердить, що це - марно витрачені гроші, якщо метою був букет цих пишних красунь.

Квіти не винні.