Парфуми з голубою кров'ю

Я постійно чую фразу: "А-а-ах, які аристократичні духи!". І мене від неї нудить. Не тільки тому, що цей епітет тулять навіть до дешевих синтетичних компотів, розлитих у барвисті слоїки. Не тільки тому, що Королева Єлизавета любить парфум Joy від чесного буржуазного Дому Jean Patou (хоча я думаю, з того часу, як це було оголошено у пресі, Парламент вжив заходів і британська монархиня користується чимсь більш патріотичним, наприклад, Penhaligon's), а рештки аристократії по всьому світові взагалі не беруть дурне у голову  звертають особливої уваги на бренди і легенди. Бо парфум - це всього лише пластична летка субстанція, ще один паззл у мозаїці. Здавалося б, змінюючи аромат, так легко можна перевтілюватися в заданий образ! Аж ні. У будь-якому разі обраний парфум видасть вас з головою. Скаже чи прокричить про вас усе. Транслюватиме на весь світ, що ви: довбана жертва моди, збанкрутілий жевжик, дама з претензіями, відчайдушна домогосподарка, романтик, нікчема, король у лахмітті, офісний планктон, акторка (актор) по життю, вічний студент, розбагатіле бидло, мешканець південного регіону (будь-якого континенту), рок-н-ролл бейбі, гумберт-гумберт, шльондра, вершник без голови, попелюшка, професор кіслих щєй, ба, навіть шпигун. Бо неможливо набризкатися найкращими парфумами від D'Orsay чи Houbigant (чиї засновники мали титули герцогів-графів) і перетворитися на особу з голубою кров'ю в жилах. Навіть якщо у цей самий момент ідеш по вулиці з прямою як струнка спиною і твій одяг ще пам'ятає, як професійно дбайливо його загортали руки консультанта дорогого європейського магазину. Аристократ триматиме спину навіть наодинці... До того ж, не можна відкидати... власний піт, запах тіла. Ми - те, що ми їмо. Псевдомолоко, псевдомасло, псевдом'ясо, порошкові вина та футуристично красиві пластикові фрукти з супермаркетів, усі ці сурогати, - вбивають здоров'я. Запах людини, що їсть страви з вишуканими прянощами, яблука з власного саду, солодощі без барвників і ароматизаторів, ідентичних натуральним etc, та людини, яка не гребує фастфудом, і  купує курятину невідомої свіжості, нудотне амбре якої треба забивати часником і довгим запіканням etc, коневі ясно - буде різним. А відтак духи, змішуючись з природним запахом тіла, чуда не сотворять. Вийде картоплина з запахом троянди, яка не перестане бути картоплиною тільки тому, що пахне квітами. Все це трішки сумно, але варто пам'ятати, що парфум - це всього лише пластична летка субстанція...