55 відтінків Запаху Жінки

Нас навіть не мільйон і не два. Нас кілька мільярдів. А якщо помножити індивідуальне бачення жінки кожною з жінок - уф! - на цю кількість, взагалі вийде несусвітнє число. Отже, я не персоніфікуватиму Її в жодному разі, але, як кожен, хто пише у прямий ефір різноманітні нісенітниці, кину на Неї свою тінь. Всі воліють втілитися літературно чи сінематографічно, і прекрасна дама і, мабуть, не менш прекрасна бджілка з КП "Київметрополітен". Запах жінки, Жінки, жінки, Жінки, жінок, жіноцтва, троянди й виноград, красиве і корисне, червоне то любов, а чорне то журба. Сучасні жінки не пахнуть, як їх ровесниці 20, 50 чи 100 років тому. Можна тільки пофантазувати, чому сходив з розуму російський поет Маяковський у Парижі, в лімузині, вкриваючи своїм пальто нескінченні ноги Татьяни Яковлєвої-дю Плессі-Ліберман, маєстатичної капелюшниці з Saks 5 Avenue, а потім, повертаючись в великий і могутній СРСР... Лілічка!.. Тепер все не так. Життя на надшвидкості і - нерви, суцільні нерви. Дуже модно бути оголеним трудоголічним нервом. Тому тільки ранковий запах жінки безстидний і сонний. Власне, він є віддзеркаленням її снів та інших містерій минущої ночі. Кошмари облишмо осторонь, і поки вона не зробила свій перший ковток вранішньої кави, - це весняна річка, ще не набрала силу, але ось-ось виб*ється з берегів, зарослих шорстким очеретом і вербою; сережки верби запахом подібні до мімози, падають у воду і течія несе їх аж поки не перетворяться на ніщо. І будь ласка, обійдемося без мешканців водойм. Вже навіть брехунам невідомо, хто перший споріднив запах жінки з рибою, але це був йолоп, навіть якщо йдеться про свіжу рибу. Символ християнства - на бога, але не запах жіночий. Так само жінка не пахне комахами. Мух нюхати не ризикувала, а от метеликів і бджіл - так; перші пахнуть пилом і травою і щоб це відчути, треба втамувати сльози і - так - потерти між пальцями барвисті крилечка, а потім стулити великий і вказівний пальці, клацнути і - трупик метелика летить додолу, гудбай баттерфлай, а от бджоли - таки медом і чимось специфічно-деревним.
...Суєта суєт - день, робота, антиперспірант, безсилий перед нервовим потовиділенням і тому день, особливо літній - аромат персикової шкірки. Хтось з мастодонтів-рокерів (Джагер? Боб Ділан? Іггі Поп?) казав, що запах жіночого поту не що інше, як, кхм, мангове пюре. Тут манго ростуть хіба що у супермаркетах, відтак пахнуть пластиком, на жаль. Тому згодяться хіба що для пластикової лялькожінки, з нелюдськими губами і порожніми очима. Знаходитися поряд з такими незручно, як правило, вони користуються парфумами з фатальною метою - причарувати так, щоб насмерть. Без екскьюзів, від їх парфумів здихає все живе у радіусі 30 км. У той же час земна жінка до персиків додає ноти сірих або чорних тканин, бензинів, кави і печива і мріє або просто думає про вечір.

(Далі буде)   

Пауза довжиною в весну і 52 дні літа

Літо попереджає нас, що скоро закінчиться: ранки холоднішають і пахнуть листям і димом, а не розпеченим пилом і квітами з стенду спеціалізованого магазину для садівників з сором'язливою табличкою  "Розпродаж". Про весну згадувати не хочеться: vanitas vanitatum (et omnia vanitas). Нарциси, каштани, бузок і півонії розквітли і зів'янули майже одночасно. Все. А потім літо так довго грало свою увертюру, що якось надто швидко добігло середини, захекане, розплакалося, що втомилося і попросило відпустку. Отже, поки літо у відпустці, руки тягнуться до потаємної скриньки, де лежать скарби, сховані для особливих осінніх ранків і вечорів. White Suede Tom Ford - мій зманіжений ранок в ліжку, з безсоромно відкинутою легкою білою ковдрою, яка, як географічна карта, вказує на всі події минулої ночі. Плями від вина і ДНК. Конвалярії маяліс, вигаптовані на краєчку. Стоптані від танців білі замшеві черевички валяються неподалік. Не вистачає хіба що кривавої плями на простирадлі, але то було давно і це аккорд з іншого твору, бо тут у всіх є зморщечки і ніяких важких збочень. Маленька пауза, титри, і наступна серія. Amouage Dia (extrait) - вона народжується як Термінатор, богиня центробанків, безжально-прекрасна фея - з найщирішого золота 999-ї проби, з золотим холодним серцем, втім, таким теплим на вигляд, що так і тягнуться всі-всі-всі, крім дітей та звірів...  Богиню можна заземлити, і якщо поталанить, вона гляне в очі і прошепоче: "Я твоє дзеркало". Vanille Molinard - тераса кафе-кондитерської в серці міста, офіціант запопадливо запалює свічку у червоній склінці на столику, несе плед, поки неспішно гортається меню готичним друком на стилізовано-пожовклих листах, перечіпає плетені крісла... замовлено тільки запашний лікер і каву. "Значить, з кимось буде цілуватися"....

...Клац! Скринька закрилася. Щось буде. Буде. 

Страховка від фальшивок

Чи підробляли давні єгиптяни чи греки ароматичні есенції? Це науці невідомо. Але достеменний факт - нині існує гігантський чорний ринок підробок парфумерії, і функціонує він за точнісінько такими ж законами, як і "білий". Є попит - є й пропозиція. Щоправда, реклами фейкових парфумів ви не зустрінете у дорогих глянцових журналах, але вона насправді не така вже й ефективна, а є скоріше елементом престижу. Фальшиві парфуми - всі ці какофонічні "Mademoisel Chanel", "Jadore Black", "Magiс Noir", "Idealle Guerlain" - користуються шаленою популярністю. Бо на відміну від справжніх парфумів - страшно далеки они от народа! - доступні. Тому влітку їздити київським громадським транспортом запаморочливо-нестерпно, і зовсім не через гігієнічні навички мешканців столиці. І в старезному подільському трамваї, і у метро з виходом на неіснуючі Золоті Ворота можна відчути цей нав'язливий душок підробних парфумів. Гріхи не шепочуть, а кричать... Але оскільки уряд майже усіх країн світу дотримується політики "Нема хліба - хай їдять тістечка", а то й тихенько лобіює цей цікавий різновид тіньового бізнесу, фальшивки плодяться і множаться із швидкістю простудно-вірусних захворювань о зимовій порі. Купити підробку можна будь-де, але із 100% ймовірністю це роблять наївні, скупі чи дурні (потрібне підкреслити) на ринках міст і навіть сіл. Та про політику розводитися не хочеться - надто нудне й нікому не цікаве це заняття. А оскільки цей блог є певною мірою прикладним, ось кілька фото фальшивки з поясненнями.

Mainstream fragrances

Tinker, Tailor, Soldier, Sailor... стоп, щось не те! Ось так: Caron, Chanel, Dior, Guerlain - і мабуть усе. Більше не пригадую пристойного, нині існуючого Дому, який би випускав парфуми, такі ж гарні, як і якісні. Мейнстрім. Акробат має втримати баланс і не скотитися в бік сиропів, освіжувачів повітря, брехливого мінімалізму, за яким лише пустка, дешевеньких композицій від "зіркового пилу", а також химерних ароматів, що личитимуть виключно андрогінам. Отже, отримуємо: яскравий, впізнаваний, шлейфовий, стійкий парфум класичної французької школи. А на коробочці напис: Tinker, Tailor, Soldier, Sailor - опціонально.

Кокони

Трішки менше ніж два тижні гусіні треба досидіти в коконі. У теплому, затишному коконі, з якого навесні прокинеться прекрасний метелик і полетить в оновлену версію широкого світу. Але зараз гусінь снить собі барвисті сни, зіткані з невагомих і майже невидимих тканин...
Кінець зими - як останні 10 метрів марафонської дистанції. Сили вичерпано, за вікном і на душі - апатія, крига не скресне ніколи etc. Терміново потрібні антидепресанти і афродизіаки. І ще щось общеукрепляющее, як кажуть лікарі.

Я довго тікала і кривилася через власні психологічні якорі на флакони Poison'ів від Діора. Хіба жахливо-гучні надсолодкі парфуми з шлейфом довжиною сто парсек - це про мене?! No smoking, no Poison, please. На парфуми має поширюватися Перший Закон Робототехніки, з поправкою на  рідину, звісно: "Парфуми не можуть заподіяти шкоду людині, або своєю бездіяльністю дозволити, щоб людині була заподіяна шкода". Ці парфуми мали приголомшливу популярність, коли я була ще дитиною. Кожна жінка, що вважала себе фатальною, і мала гроші, "діставала" собі чорно-пурпуровий флакон у зеленій коробочці і з захватом сприяла збільшенню озонових дір... Маленькі дівчатка не відставали від матерів, і потайки лізли одним-однесеньким пальчиком до горлечка, де чигав на них Poison, відмити який було годі навіть з милом "Господарським", до брунатних розкислих шматків якого в шкільних туалетах майже ніколи не торкалися діти з оцінками, вище "трійки"... Згодом, у середині 90-х, з'явився Tendre Poison, ніжна отрута у зеленому флаконі. Метикуваті ділки моментально запропонували тотально бідніючому пострадянському населенню чудову підробку під нього - дезодорант та туалетну воду Cobra, з продубльованими верхніми нотами діорівської новинки. Cobra  - Poison,  Poison -  Cobra: не такий вже й складний асоціативний ряд, чи не так?  Більшість людей СРСР-ії донедавна вважали за розкіш звичайний рідкий шампунь, тож "Кобру" гребли, і скоро нею просотався громадський транспорт, напівпорожні театри, не кажучи вже про старші класи шкіл і вищі навчальні заклади. Диво дивне, про таку популярність могли б тільки марити будь-які "герлени", не кажучи вже про Caron. 

...Але нарешті настала така люта зима, що змерзлі пальці самі потягнулися до червоного флакона  Hypnotic Poison. Раз на рік хочеться чогось такого, абсолютно тобі не притаманного, як-от червоних шовкових панчіх чи духів із ароматом цианіду з ваніллю.

Так, хрестоматійна правда - аромати з нотами шкіри доречні порхолодної осені, але різка нотка свіжовидубленої шкіри повертає тебе з сонних зимових небес на грішну землю краще за будь-що. Шкіра і жасминова есенція настроюють на рок-н-ролл! Шкіра - плоть... Так, я про еталонну Tuscan Leather by Tom Ford, і вона дійсно найкраща у цьому жанрі, шкіряних електрогітарних парфумів, начинених секс-епілом як ядерні боєголовки - ураном-235.   

Шергі - це вітер, що гуляє пустелею і прилітає до Марокко; зловлений у флакон, нагадує коньяк, якби чиясь примха змусила додати до нього дрібку екзотичних трав. Чомусь саме Марокко мені не вистачає наприкінці лютого. Прошу небесну канцелярію якнайскоріше влаштувати мені туди романтичну подорож на двох.

Гусінь тихенько спить в своєму коконі і веде відлік часу... 11 днів до кінця зими, 10 днів до кінця зими... Здається Новий рік та Різдво були у минулому житті, а День Валентина промайнув так швидко, що навіть не встигла збити гілочку омели зі старого ясена у парку та повісити над дверима - мороз тоді стався шалений. Невже зима не кінчиться ніколи?..

14 лютого

Вам часто дарують парфуми? Мені - ні. Але якщо це має місце, одне з двох: або флакон зникає у невідомому напрямку і я з полегшенням зітхаю, або... На цьому місці - довга пауза довжиною в майже в 11 років. І навіть зараз я не певна, що доберу потрібні слова, скоріше за все - вже ніколи, бо один з двох дійових осіб живе на великій сліпучо-білій хмарі, з тих, на які неможливо дивитися у яскравий сонячний день, бо на очі набігають як у дитинстві великі буйні сльози, і починаєш намацувати у сумці чорні окуляри.

Найкращі друзі дівчини

Діаманти - найкращі друзі бабусь двадцять першого століття, Photoshop - вже років сім як не смішно; а ось джини, що живуть у різноманітних флакончиках - інша справа.

Для будь-якої оказії: чи то прогулянка яхтою, чи то урочистий обід на честь чогось-когось, свято, побачення, весілля, четвергові посиденьки на Лисій Горі, чи просто підняти собі настрій...

Оранжеві парфуми

...Не обов'язково цитрусові, анітрохи не революційні, але завжди - життєрадісні і життєстверджуючі. Вряди-годи їх пакують у оранжеві коробки та можливі варіанти. Вони ніколи не бувають холодними, відчуженими чи безжально-прекрасними - словом, такими, за якими йдуть, мов миші за чарівною сопілочкою. Це такі собі менеджери середньої ланки парфумерного світу. Оранжевий передбачає тепло, сонце (іноді - у холодній воді), бальзамічні акорди нетутешніх трав і дерев, квіти вогнистих кольорів, сіль, і солодкувату амбру на прощання. Привіт з минулого - Dune Dior - доречний влітку, тоді він по-особливому розкривається, розвіваючи довжелезний астральний оранжевий шлейф, бо взимку він діє як обігрівач, як затишний кокон, але я рада цьому, вдихаючи солоно-солодкий аромат з зап'ястка і вкотре розгадуючи його загадку - чому поєднання цих двох смаків - солоне плюс солодке - виявилося гармонійним?..

Відповіді немає, але чи треба постійно перевіряти алгеброю гармонію... ні, ні, ні. Про кашміровий светр кольору осіннього листя і коралів - Mira-Bai Chopard - я вже розповідала, як і про підступно-чарівну Eau de Merveilles Hermes, кольору "Hermes's orange".
До "оранжевих" без сумнівів зараховую цинамоново-фруктовий Le Roy Soleil by Salvador Dali, одне з правдивих втілень парфумерії 90-х, чистий та простий Clinique Happy by Clinique.
Я ніколи не ношу одяг оранжевого кольору або його відтінків, бо відчуваю якусь неузгодженість образу, а потім виявилося, що згідно теорії про кольорові типи, я - Літо-Зима, а значить, теплі тони - good-bye. На щастя, ця теорія стосується лише добору одягу, бо інакше восени і взимку довелося б мерзнути в легких шовкових ароматах...