Кокони

Трішки менше ніж два тижні гусіні треба досидіти в коконі. У теплому, затишному коконі, з якого навесні прокинеться прекрасний метелик і полетить в оновлену версію широкого світу. Але зараз гусінь снить собі барвисті сни, зіткані з невагомих і майже невидимих тканин...
Кінець зими - як останні 10 метрів марафонської дистанції. Сили вичерпано, за вікном і на душі - апатія, крига не скресне ніколи etc. Терміново потрібні антидепресанти і афродизіаки. І ще щось общеукрепляющее, як кажуть лікарі.

Я довго тікала і кривилася через власні психологічні якорі на флакони Poison'ів від Діора. Хіба жахливо-гучні надсолодкі парфуми з шлейфом довжиною сто парсек - це про мене?! No smoking, no Poison, please. На парфуми має поширюватися Перший Закон Робототехніки, з поправкою на  рідину, звісно: "Парфуми не можуть заподіяти шкоду людині, або своєю бездіяльністю дозволити, щоб людині була заподіяна шкода". Ці парфуми мали приголомшливу популярність, коли я була ще дитиною. Кожна жінка, що вважала себе фатальною, і мала гроші, "діставала" собі чорно-пурпуровий флакон у зеленій коробочці і з захватом сприяла збільшенню озонових дір... Маленькі дівчатка не відставали від матерів, і потайки лізли одним-однесеньким пальчиком до горлечка, де чигав на них Poison, відмити який було годі навіть з милом "Господарським", до брунатних розкислих шматків якого в шкільних туалетах майже ніколи не торкалися діти з оцінками, вище "трійки"... Згодом, у середині 90-х, з'явився Tendre Poison, ніжна отрута у зеленому флаконі. Метикуваті ділки моментально запропонували тотально бідніючому пострадянському населенню чудову підробку під нього - дезодорант та туалетну воду Cobra, з продубльованими верхніми нотами діорівської новинки. Cobra  - Poison,  Poison -  Cobra: не такий вже й складний асоціативний ряд, чи не так?  Більшість людей СРСР-ії донедавна вважали за розкіш звичайний рідкий шампунь, тож "Кобру" гребли, і скоро нею просотався громадський транспорт, напівпорожні театри, не кажучи вже про старші класи шкіл і вищі навчальні заклади. Диво дивне, про таку популярність могли б тільки марити будь-які "герлени", не кажучи вже про Caron. 

...Але нарешті настала така люта зима, що змерзлі пальці самі потягнулися до червоного флакона  Hypnotic Poison. Раз на рік хочеться чогось такого, абсолютно тобі не притаманного, як-от червоних шовкових панчіх чи духів із ароматом цианіду з ваніллю.

Так, хрестоматійна правда - аромати з нотами шкіри доречні порхолодної осені, але різка нотка свіжовидубленої шкіри повертає тебе з сонних зимових небес на грішну землю краще за будь-що. Шкіра і жасминова есенція настроюють на рок-н-ролл! Шкіра - плоть... Так, я про еталонну Tuscan Leather by Tom Ford, і вона дійсно найкраща у цьому жанрі, шкіряних електрогітарних парфумів, начинених секс-епілом як ядерні боєголовки - ураном-235.   

Шергі - це вітер, що гуляє пустелею і прилітає до Марокко; зловлений у флакон, нагадує коньяк, якби чиясь примха змусила додати до нього дрібку екзотичних трав. Чомусь саме Марокко мені не вистачає наприкінці лютого. Прошу небесну канцелярію якнайскоріше влаштувати мені туди романтичну подорож на двох.

Гусінь тихенько спить в своєму коконі і веде відлік часу... 11 днів до кінця зими, 10 днів до кінця зими... Здається Новий рік та Різдво були у минулому житті, а День Валентина промайнув так швидко, що навіть не встигла збити гілочку омели зі старого ясена у парку та повісити над дверима - мороз тоді стався шалений. Невже зима не кінчиться ніколи?..