Найбільш забобонні люди намагаються прожити перші 12 днів нового року якомога веселіше, запиваючи їх ігристим, щоб наступні місяці були схожі на вечірку після оскарівської церемонії, але виглядає це так, ніби на день тринадцятий впаде завіса, настане вічна темрява і поглине все холодна земля. А до того треба встигнути прожити не одне життя. Будні приходять у вигляді старих одиноких сусідок, які економлять на сірниках та трамвайних квитках. А треба - щоб випещені, у облитих голівудськими блискітками тілах, розгойдані, з келихами шампанського. Я намагалася зустрічати новорічну ніч у нових ароматах кілька років поспіль, але не виходило. Вибір завжди був миттєвим, парадоксальним і неочікуваним для оточення. Одного разу це був палкий привіт 90-м - парфумована вода Intime, куплена із сміхом і кпинами на Петрівці. Також дзвінкий весняний Muguet Guerlain замість Magie Noire. L'arte di Gucci. Avignon CdG. У передніч 2016-го план здійснився. Я нанесла на зап'ястки та шию кілька крапель Insulo Jeroboam. Так, того бренду, девіз якого "Perfume extracts for urban nomads". Кілька разів мені траплялося словосполучення "енігматичні мускуси", дотично до п'яти ароматів у концентрації pure parfum - Insulo, Hauto, Origino, Miksado, Oriento. Подаю у послідовності, за якою вивчала ці парфуми день за днем, з першого по п'яте січня. Цього разу я була вперта.
Зустріч нового дня була просотана ваніллю та білими квітками, бо мені постійно доводилося наносити аромат знову і знову - його стійкість бажала кращого, незважаючи на те, що не було ніяких танців до знемоги та рік шампанського і віскі. Скоро квіти змінив карамелізований мускус, радше білий, синтетичний. Приємна хмарка, але ж я очікувала більшого і довшого! Моя сукня у шовкові рожеві та чорні смуги, пошита Еліс Темперлі, вимагала театрального розмаху, натомість я раз у раз крапала на пульсуючі точки парфум, що досить швидко і просто розкривався. Будь-який пудровий Guerlain влаштував би її більше. Вона - сарторіальне диво, а аромат - рівня прет-а-порте. Мускус і солодощі не мають коштувати дорого і очікувати від них дивовижі - мінімум несерйозно.
Друге січня - день гостей. Хай буде фруктово-туберозний Hauto!.. обіцянка підйому, височини. Я не люблю туберозу та уникаю її, але у цих парфумах вона не відгонить одеколонністю, не з'їдає мозок і не збиває з ніг шлейфом. Мила, свійська квітка. Власне, туберозу вона зображає перші десять хвилин, розвіюючись у гарденію, а потім - у білоквіткову камелію, перетворюючись насамкінець на пудру.
З пороху ти виник, на порох перетворишся. Решту часу - тобто недовго - навколо танцювали вальс червоні малі трояндочки, притрушені цукром та мускусом. Друг, що був у гостях, знавець парфумів та син своєї мами, видатного носа і також знавця ароматів, не звернув ніякої уваги на те, чим я напахтилася, хоча майже завжди відзначає рівень чудовості моїх парфумів. Hauto - уніфікований білоквітковий аромат, що має сподобатися всім любителям цієї групи парфумів та не подразнювати рецепторів ненависників тубероз, але те саме можна знайти і у дешевшому сегменті без манкого поняття "ніша".
Але ж Origino має вирізнятися, подумала я і нанесла кілька крапель на шию під волосся, на ямки над ключицями та під коліна. Можливо, на третій день поталанить більше і якісь приховані таємниці нарешті спливуть, разом з формулою чергового "оріджіно". Я цілком лояльно ставлюся до синтетичних нот, якщо їхня присутність виправдана. Але цитруси, перець і сандал, замішані з "енігматичним" мускусом, ніяк не вкладалися у гармонію світобудови. У цьому оригінальність? Коли відчуваєш такий аромат, одразу хочеться щось виправити - викинути той солодкавий мускус, додати віргинський кедр, приміром, сіль та підсилити гостроту. Втім, деяким чоловікам, що втомилися від монталів, цей аромат має сподобатися.
Miksado, - написала мені давня знайома, мають бути найкращими з лінійки. "Уявний нюх, що дозволяє скласти піраміду у голові в реальний букет, не підводить! Тобі він сподобається найбільше". Так і вийшло. Інтелектуально найкраще скроєний аромат. Четвертий день 2016-го пройшов буденно, Miksado супроводжував його як давній знайомий.
Приємно було побачитися. Світські стосунки, без яких можна прожити легко і безболісно. Початок у парфуму деревний, зелений та гострий, але м'якшає перше враження швидко. Деревина - пачулі - стає димною, мускус дещо агресивнішим і, обірвавши свою присутність на форте, просто зникає. Після душу не залишилося й тіні пачулі, спати я йшла, пахнучи милом Caudalie. Невже так пройдуть перші чотири місяці року, в очікуванні чуда серед недбало замішаних на синтетичних димах днів?..
Oriento я діставала з коробочки з великими сумнівами. Його попередники розчарували мене. І групу східних ароматів я не люблю; з холодною шаною ставлюся до аттарів від Amouage, ціную думку у деяких європейських витворах на тему Близького Сходу. Але дослідження має бути повним, без примх на манір "я втомилася". Орієнто виявився найбільш довершеним з усієї групи, може тому, що це відвертий реверанс у бік арабської парфумерії. Без вуалеток. Троянда тут, мов Вічний Жид, бранка всіх сходознавчих ароматів, оточена димною сумішшю, що має нагадувати агарове дерево. Сандал та пачулі, солодка парочка, набувають виразного рельєфу десь за півгодини після нанесення. Нарикінці - мускус, не білий, брудний.
Припускаю, що менш зманіжені носи можуть уподобати ці парфуми, а за певних обставин будь-який запах може стати фатальним чи signature. 1990-ті нас цього навчили. Забобони ж, особливо стосовно парфумів, краще обсміяти. Привиди завжди боялися сміху.
Зустріч нового дня була просотана ваніллю та білими квітками, бо мені постійно доводилося наносити аромат знову і знову - його стійкість бажала кращого, незважаючи на те, що не було ніяких танців до знемоги та рік шампанського і віскі. Скоро квіти змінив карамелізований мускус, радше білий, синтетичний. Приємна хмарка, але ж я очікувала більшого і довшого! Моя сукня у шовкові рожеві та чорні смуги, пошита Еліс Темперлі, вимагала театрального розмаху, натомість я раз у раз крапала на пульсуючі точки парфум, що досить швидко і просто розкривався. Будь-який пудровий Guerlain влаштував би її більше. Вона - сарторіальне диво, а аромат - рівня прет-а-порте. Мускус і солодощі не мають коштувати дорого і очікувати від них дивовижі - мінімум несерйозно. Друге січня - день гостей. Хай буде фруктово-туберозний Hauto!.. обіцянка підйому, височини. Я не люблю туберозу та уникаю її, але у цих парфумах вона не відгонить одеколонністю, не з'їдає мозок і не збиває з ніг шлейфом. Мила, свійська квітка. Власне, туберозу вона зображає перші десять хвилин, розвіюючись у гарденію, а потім - у білоквіткову камелію, перетворюючись насамкінець на пудру. З пороху ти виник, на порох перетворишся. Решту часу - тобто недовго - навколо танцювали вальс червоні малі трояндочки, притрушені цукром та мускусом. Друг, що був у гостях, знавець парфумів та син своєї мами, видатного носа і також знавця ароматів, не звернув ніякої уваги на те, чим я напахтилася, хоча майже завжди відзначає рівень чудовості моїх парфумів. Hauto - уніфікований білоквітковий аромат, що має сподобатися всім любителям цієї групи парфумів та не подразнювати рецепторів ненависників тубероз, але те саме можна знайти і у дешевшому сегменті без манкого поняття "ніша".
Але ж Origino має вирізнятися, подумала я і нанесла кілька крапель на шию під волосся, на ямки над ключицями та під коліна. Можливо, на третій день поталанить більше і якісь приховані таємниці нарешті спливуть, разом з формулою чергового "оріджіно". Я цілком лояльно ставлюся до синтетичних нот, якщо їхня присутність виправдана. Але цитруси, перець і сандал, замішані з "енігматичним" мускусом, ніяк не вкладалися у гармонію світобудови. У цьому оригінальність? Коли відчуваєш такий аромат, одразу хочеться щось виправити - викинути той солодкавий мускус, додати віргинський кедр, приміром, сіль та підсилити гостроту. Втім, деяким чоловікам, що втомилися від монталів, цей аромат має сподобатися.
Miksado, - написала мені давня знайома, мають бути найкращими з лінійки. "Уявний нюх, що дозволяє скласти піраміду у голові в реальний букет, не підводить! Тобі він сподобається найбільше". Так і вийшло. Інтелектуально найкраще скроєний аромат. Четвертий день 2016-го пройшов буденно, Miksado супроводжував його як давній знайомий. Приємно було побачитися. Світські стосунки, без яких можна прожити легко і безболісно. Початок у парфуму деревний, зелений та гострий, але м'якшає перше враження швидко. Деревина - пачулі - стає димною, мускус дещо агресивнішим і, обірвавши свою присутність на форте, просто зникає. Після душу не залишилося й тіні пачулі, спати я йшла, пахнучи милом Caudalie. Невже так пройдуть перші чотири місяці року, в очікуванні чуда серед недбало замішаних на синтетичних димах днів?..
Oriento я діставала з коробочки з великими сумнівами. Його попередники розчарували мене. І групу східних ароматів я не люблю; з холодною шаною ставлюся до аттарів від Amouage, ціную думку у деяких європейських витворах на тему Близького Сходу. Але дослідження має бути повним, без примх на манір "я втомилася". Орієнто виявився найбільш довершеним з усієї групи, може тому, що це відвертий реверанс у бік арабської парфумерії. Без вуалеток. Троянда тут, мов Вічний Жид, бранка всіх сходознавчих ароматів, оточена димною сумішшю, що має нагадувати агарове дерево. Сандал та пачулі, солодка парочка, набувають виразного рельєфу десь за півгодини після нанесення. Нарикінці - мускус, не білий, брудний.
Припускаю, що менш зманіжені носи можуть уподобати ці парфуми, а за певних обставин будь-який запах може стати фатальним чи signature. 1990-ті нас цього навчили. Забобони ж, особливо стосовно парфумів, краще обсміяти. Привиди завжди боялися сміху.
Комментариев нет:
Отправить комментарий