Nana, Свєтка і подвійне прощання

Я довго не могла знайти перукарню, де не було б черги на урочисті зачіски. У той день вони були переповнені - всі школи міста оголосили випускні бали. Мама тицьнула мені 20 доларів, сказавши, що на ці гроші у дефолт чи після нього в нашій країні можливо зробити красиву та делікатну зачіску. Нарешті, мені пощастило і у салоні, про який навіть не думала, настільки був дорогий, домовилася. Дама, яка сиділа в черзі поруч, повнотіла блондинка у елегантному чорному костюмі і з маленькими діамантами-гвіздками у вушках, показала мені картинку у журналі зачісок: "Подивіться, яка скромна, строга, але багата. Ваш варіант!". Майстриня захопилася не на жарт, приказуючи, що втомилася від нескінченних локонів, дрібних кучерів і буклів і вичаклувала високо зібрану жгутами зачіску, що відкривала лоб. "Ніколи не ховайте лоб і не стрижіть чолку. Мало в кого такий гарний лоб".

А вдома вже чекала на мене Свєтка, подружка. Її школа на околиці всупереч всім відзначала випускний на день пізніше. "Вау", - сказала вона і дістала з сумки флакон своїх найкращих парфумів. Це були Nana, у білому овальному флаконі з ліліями та ірисами. Свєтка ні з ким і ніколи з ними не ділилася хоча б тому, що це був дорогий подарунок від сестри з Санкт-Петербурга. Тонкий і м'який квітковий запах йшов від неї хіба у рідкісних випадках: коли мою подружку запрошували у гості або вона йшла на "дорослу" дискотеку з сусідкою-студенткою. Одного разу Свєтка милостиво пшикнула парфумом мені на руку аби я оцінила ту потаємну красу. Я подякувала і не забула щось захоплено вигукнути - парфумована вода дійсно здалася мені тоді чудом із чудес і я пораділа за Свєтку, дитину з багатодітної родини, яка ходила вдома у подертих спідницях та роками не змінювала кофтинки, куплені на базарі. Але в мене були свої, AnaisAnais Cacharel, подаровані мамою. Терпкі, юні, з ароматом нерозквітлого цвіту лілій і білих троянд. Вони пахли не так прямолінійно, а по-французьки. Подружчині парфуми не помічав ніхто, крім мене, а от Анаїс відчували здаля: наша математичка робила на них стійку як сторожовий пес. Вона терпіти мене не могла через абсолютний спокій під час її штормів і цунамі і мою сміливу нелюбов до вищої математики. У французьких парфумах вона вбачала зло, що неминуче призводить людей до гріхопадіння.

Я одягнула білу бальну сукню. Насправді це був костюм з блузи та спідниці фасону mermaid, який мама просто зшила докупи. З пошивом на замовлення нічого не вийшло, в магазинах і на ринках не було абсолютно нічого. Справа не у грошах, а у можливостях. Коли я пишу про те нічого, то маю на увазі, що не було нічого чисто білого чи кремового кольору - тільки з хутром, стразами, блиском, пір'ями - рожеве, зелене, синій електрик, кислотний помаранчевий... І коротке! Мама дотримувалася думки, що останній шкільний бал має бути лише в білому і я з нею погоджувалася, хоча прийшли дівчата тоді хто в чому. В білому було двоє - я і однокласниця, в білій футболці та білих джинсах. В останню мить моя промітна тітка знайшла комплект із штучного шовку та шифону, засапана, привезла, і відпивши холодного білого вина та випустивши кільце диму у стелю кухні, сказала: "Наша буде найкращою". Мама відповіла, що у віці 16-17 років всі найкращі і байдуже у чому одягнені. "Хоч у рубищі". Здається те, що пролунало у відповідь, їй не сподобалося. Тітка війнула французькими парфумами, наостанок побажавши гарно розважитися і не застудитися під час купання у Дніпрі.

Свєтка з обличчям еринії побризкала мене Nan'ою. Дитинство закінчувалося. У хмарі чарівних квітів я вийшла з дому. Мій перший успіх - якась старенька, і я не перебільшую, радісно остовпіла, побачивши мене у тому шаленому розквіті юності. А ще зі мною ніхто не хотів фотографуватися. Окрім однокласниці у білих джинсах. До речі, ті три світлини, на яких я мала б бути, мені так ніхто і не віддав.

Що ж, після сантиментів настав час аналітики. Що таке Nana? Фактично це туалетна вода середньої як на той час цінової категорії. Зараз це була би дешевка. Виготовляла її компанія Corania parfums, центральний офіс якої знаходиться у Франції. Аромат призначався для продажу на ринках Росії, України, Китаю та Іспанії. Чому так? Певно, маркетологічні дослідження стверджували, що жінкам саме цих країн неодмінно має сподобатися ненав'язливий і водночас насичено-квітковий запах. Ясно, що він був клоном парфумів люксової категорії. Але яких? І зараз, більше ніж через 17 років після знакової події, розумію - можливо навіть моїх Анаїс. Та сама терпкувата розмитість ароматичної палітри, виразна лілія і зелені стебла троянд. Відомо, що виробник одягу Naf-Naf подавав до суду на компанію саме за ці парфуми, стверджучи, що вкрадено композицію, занадто схожу на їхній однойменний аромат, а також назва містить алюзію: Nana - Naf-Naf.

Corania parfums для нашого ринку продукували суперпопулярні води Intime (клон Lagune чи Dalissime Salvador Dali) Julie (клон Madame Rochas), а також інші, з невибагливими іменами, як-от Love, Lady in Blue, Sexy Girl, Sexy Lips. Але Nana чомусь зустрічалася набагато рідше від інших. Згодом, на початку двотисячних, її зняли з виробництва. А вже згадувані мною Julie i Intime можна легко купити й досі. Здається, вони не дуже змінилися з часів своєї мегапопулярності, коли такі аромати дарувати було не соромно. Нині їх купують радше з ностальгійних міркувань.

Мій флакон прилетів з Москви, до цього перетнувши відстань з Барселони до холодної недружньої столиці. Колекціонер, яка запропонувала мені його, купила у свою чергу на іспанському e-Bay. Я несла, а відкрити боялася: а раптом те, що у юності здавалося таким прекрасним, виявиться грубою підробкою під щось давно знайоме? Чи з пляшечки вилетить кадавр і пахтітиме квітками періоду напіврозпаду? Звісно, з роками запах зазнав деяких змін - він вже не такий свіжий, як червневий ранок, але все ж це та сама Nana. Старша, із наміченими зморшками, але все ще гарна і приваблива. Та не носять тепер таких парфумів - до вінтажності їй не вистачає літ, кінець 90-х і початок Міленіума ще не вважаються чимось далеким. І вони поки що

немодні

.