Мереживний настрій

Цей липневий день видався холодним: зовсім нелітні як на наш край +15, вітер, сірі хмари і такий самий прогноз на завтра. Я напарфумилася Aquawoman і ніжний виткий шлейф супроводжував мене весь день. Русалки люблять прохолодні глибини, розжарене полуденне сонце не для цих полохливих створінь. Страшенно шкода, що французький Дім Rochas зняв улюблені "водяні" парфуми з виробництва. Що я робитиму, коли його не стане? У флаконі залишилося зовсім трохи... А просто діставати аромат з полиці аби лише понюхати і обережно класти назад - не для мене. Я вичерпую все до денця, не визнаючи ані танців упівноги, ані почуттів півсерцем.

У сімействі акватичних він править за шедевр. Мало який аромат здатен гармоніювати зі стихією, а з цим можна щасливо йти під вітрилами Адріатикою чи Егейським морем, чий надзвичайний відтінок бірюзи парфумери взяли за зразок і створили для нього флакон. Годинник скоро проб'є десяту, хмари вже згустилися до кольору найтемніших морських глибин, а парфум ще зі мною, він звучить найтоншими мускусами, ледь солодкими, щоб перед сном піти по-англійськи.