Політичні парфуми

Мій улюблений місяць - листопад - у всій своєй красі: тьмяний, холодний і дощовий цілодобово. З гострим запахом хризантем і шкіряних рукавичок. З дежавю. Майже всі мої знайомі йдуть на Майдан Незалежності, мерзнути під парасолями, втішатися думкою, що ймовірно їхня присутність щось змінить у цій країні. Я не можу бути сьогодні там, з ними і вдихати запахи вечірньої площі, ловити уривки розмов, усмішки - вони, ці люди, в усмішки свої вкладають справжні емоції. (І цього бояться.). Натомість у голову лізуть переважно дурні думки і передчуття нової зими, то мокрої, то крижаної. Ідеальний сьогодні день для наймужніших, найінтелектуальніших парфумів - шипрів. Слабкодухі їх уникають як чорт кадила, і є за що. Холоднеча і дощі розкривають шипровий букет від альфи до омеги, жодна нота парфуму не сховається, не зблякне. І шлейф аромата (чи скоріше мантія!)заполоняє увесь навколишній світ: дубовий мох, бергамот, пачулі, сантал, лабданум... розбудіть-но мене о третій ночі дзвінком і спитайте, з чого складаються шипри - і я скажу вам, щоправда не без одного-двох прокльонів наприкінці, - обійми Морфея я дуже ціную. Сили у шипрах набагато більше, ніж краси. Не маю на увазі силу, себто потужність, аромата як ольфакторної зброї, тут задіяні інші механізми. Може тому я вважаю їх найкращими діловими (і політичними) парфумами. Цілком розумію вибір багатьох англійок, задіяних у політико-економічних сферах - аромат Bluebell Penhaligon's; терпкувата квіткова вода ніколи не буде заважати вам мислити логічно, швидко і якісно. З подачі Маргарет Тетчер мода на них прокотилася світом, втім, не зачепивши слов'янок. Колись одна маленька пташечка процвірінькала мені на вушко, що Леді Ю полюбляє якісь солодкуваті і важкі парфуми... Організація, ну дуже відома у парфумерних колах, - IFRA, - нещодавно заборонила додавати у парфуми ключовий інгредієнт шипрів - дубовий мох. Від нього парфуми пахнуть мокрою землею і глицею. Цей мох - сіль парфумів! Спробуйте-но прожити без солі... Фахівці IFRA стверджують, що це - страшний алерген, і взагалі кількість дубів на нашій планеті постійно зменшується. Побрехенька, шита грубими білими нитками - ясно, і оскільки Партію Дубового моху так і не було створено, сучасні шипри втратили ту свою чарівну силу. Але крапля за краплею їх залишки просочуються і до нас. Через аукціони, розпродажі спадкоємницького барахла, десяті руки добрих знайомих... І листопад, котрий вже в моєму житті, пахне шипром.