Вігілійні парфуми.

До останнього моменту я не знаю, якими парфумами буду пахнути у свято - і це правило стосується всіх урочистостей. Планування невдячна штука, я переконалася у цьому мабуть у дитинстві, коли вичитала зацофану нині фразу про "розсмішити Господа". Так і цього Різдва. Нікого смішити не хотілося, але були знаки . Риби. Скрізь риби - лускаті і некошерні, сріблясті, золотаві та райдужні, носаті, вусаті, зубаті риби. У Різдво неможливо обійтися без них, адже риба – один із найраніших символів самого Христа. Спочатку вона несла на своїй спині кошик із хлібами й посудину з вином, даруючи давнім людям поживу спасіння і, зрештою, нове життя. Потім її діти розбрелися по всій землі, а деяким навіть поставлено пам'ятник, як-от у Львові: кожного разу приїжджаючи туди ноги несуть мене до бронзової усміхненої на всі зуби рибини у закапелку в центрі міста. Я усміхаюся їй у відповідь і йду далі, плетивом старим вулиць, легка і готова відштовхнутися від бруківки і злетіти у повітря будь-якої миті.

До мішанини святкових ароматів вплітався він - річковий, свіжий запах стебел водяних рослин і дніпровського вітру. Я зняла луску з нашого вігілійного карпа, відклавши кількоро у сторону. Сіль і лимонний сік майже зводять нанівець його запах. Пружна оливково-золота шкіра рибини облита вином - поки розігріється духовка, у кухні аромат риби досягне своєї кульмінації. Він ні в якому разі не огидний і не нудотний - якщо риба була зловлена пару годин тому і ще живою принесена додому. Я люблю морських мешканців і їхні запахи, але карп у польських чи етнічно польських родинах мабуть більше, ніж просто собі риба.

Білосніжна скатертина з Брюсселю тріпотить мереживом, сяє срібне блюдо у вигляді листя латаття - я випадково знайшла його на блошиному ринку у майже іграшковому європейському містечку (вони всі там наче лялькові...) і залишається прикрасити колючу ялинку. Старовинні Червона Шапочка і П'єро, подаровані добрим серцем, Дама, Виноград, Сурми-і-Барабани, ялинкове намисто,... рибка. У шафі для парфумів я не помічаю рядів флаконів, а беру маленький декант і розглядаю напис. Cuir Beluga Guerlain. Що ж, так тому і бути: цей аромат пахне чорним кав'яром, ваніллю і ледь-ледь амброю. Навряд чи справжньою, з нутра кашалота, але подібною. О, так насправді Різдво пахне рибою! Глінтвейн, макові пляцки та імбирне печиво будуть вже опісля, а поки зажевріла перша і головна віщунка Різдва на небі, поки не пройшла Пастерка, Риба і Риба риб охоронятиме нас.